Вітаю Васперехожий | Реєстрація | Вхід


































Меню сайту


Авторизація
Наше опитування
Як часто Ви відвідуєте наш сайт?
Всього відповідей: 157
Сьогодні завітали
Статистика
Пошук
Друзі сайту


















За підтримки NIC.UA

6 клас - Форум

[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 212»
Модератор форуму: Галина 
Форум » Готуємо уроки разом » Світова література » 6 клас (Матеріали до уроків світової літератури)
6 клас
ГалинаДата: Понеділок, 03-Жовтня-2011, 08:33 | Повідомлення # 1
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
Все, що необхідно для вчителя і учня в процесі підготовки до уроків світової літератури: презентації, тексти, тощо

Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ГалинаДата: Понеділок, 03-Жовтня-2011, 08:35 | Повідомлення # 2
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн


ДРЕВНЕГРЕЧЕСКИЙ МИФ О СОТВОРЕНИИ МИРА
НАЧАЛО МИРА


Когда-то не было ни земли, ни неба, ни звезд, ни планет, ни богов, ни людей, ни звезд, ни планет, ни людей. Была лишь безмолвная пустота - Хаос, не имеющий границ.Но вот пришло время - и Хаос дал начало миру и бессмертным богам.

Из Хаоса возникла мать Земля - дарящая жизнь богиня Гея.

Рожденные Хаосом Черная Ночьи Угрюмый Мрак соединились, и появился вечный Свет - День. Мгла рассеялась, и день и ночь стали сменять друг друга.

Жилищем Ночи стала великая бездна в глубинах Земли - Тартар.Если медную наковальню сбросить с Неба, то девять дней и девять ночей летела бы она до Земли. Если сбросить наковальню с Земли, то девять дней и ночей летела бы она, пока достигла Тартара! Здесь, в Тартаре, залегают корни земли и моря, все начала и все концы мира. Тартар огорожен медной стеной, и непроглядный мрак окружает его в три ряда. Даже великие боги страшатся Тартара.

Широкогрудая Гея-Земля породила во сне свод неба- могучий Уран. С нежностью глядя на Землю, бескрайнее звездное Небо-Уран пролилось на Гею благодатным дождем. Под этим дождем зазеленели луга, зашумели листвой деревья, наполнились водой моря.
Миром стал править Уран, взяв в жены щедрую Гею.

Первые три сына, рожденные Геей, оказались сторукими чудовищами о пятидесяти головах - гекатонхейрами.

Еще троих сыновей родила Гея - одноглазых великанов киклопов (циклопов), обладавших безмерной силой. Страх и отвращение внушали Урану гекатонхейры и киклопы, и он заточил их в Тартар.

Но не только ужасных чудовищ произвела на свет Гея-Земля.Шесть великих сыновей и шесть дочерей великих- прекрасных бессмертных титанов и титанид - подарила она Урану. Дети Урана поженились и дали начало новому поколению бессмертных богов.

Старший титан, Океан, взял в жены титаниду Тефиду. Все реки, великие и малые, что текут и по сей день на Земле, рождены Океаном и Тефидой. Три тысячи дочерей Океана, океаниды, правят морскими глубинами.

Титан Гиперион стал мужем светлоокой Тейи. От них родились лучезарный бог солнца - Гелиос и светлоликая богиня-луна - Селена.
Прикріплення: 8599288.jpg(35Kb)


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ГалинаДата: Понеділок, 03-Жовтня-2011, 19:00 | Повідомлення # 3
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
ДАВНЬОГРЕЦЬКІ БОГИ




Щоб збільшити зображення, треба відкрити його в новому вікні (для цього натиснути на нього, або на прикріплення внизу поста). Потім однією рукою натиснути на клавіатурі кнопку Ctrl і , не відпускаючи її, другою рукою натискати кнопку "+", аж поки зображення стане потрібного вам розміру
Прикріплення: 1590491.jpg(52Kb)


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ГалинаДата: Понеділок, 03-Жовтня-2011, 19:13 | Повідомлення # 4
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
ВІДПОВІДНОСТІ ІМЕН ПЕРСОНАЖІВ ГРЕЦЬКОЇ І РИМСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ



Щоб збільшити зображення, діємо так, як було розказано в попередньому повідомленні
Прикріплення: 6960240.jpg(41Kb)


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ГалинаДата: Середа, 05-Жовтня-2011, 20:50 | Повідомлення # 5
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ МІФ ПРО СТВОРЕННЯ СВІТУ
Пропоную ще один варіант міфу про створення світу українською мовою)


Саме слово “міф” з грецької мови може перекладатися як сказання, слово, розповідь або вчення. Так вже вийшло, що грецькі міфи - то не просто цікаві історії, а і надзвичайно символічні послання, в яких закладено багато важливих речей. Може в цьому і полягає секрет такої великої популярності грецької міфології по всьому світу.

Одним з головних міфів є міф про створення світу та богів.

Отож, спочатку був лише Хаос, і нічого окрім нього та темряви довкола. І стало тому Хаосу, мабуть, сумно самому і от вирішив він одного прекрасного дня (хоча днів тоді теж не було) стати джерелом Життя. І народилась тоді з Хаосу велика сила – Любов, або ж Ерос. І стала Любов-Ерос все оживляти та народжувати, так почав створюватись наш світ.

Першою повстала богиня Гея – матінка Земля, широко розкинулась вона своєю могутністю, даючи життя всьому, що живе та росте на ній. Також могутня Гея-Земля породила безкрайнє голубе Небо – Урана, і розкинулось Небо над Землею. Уран-Небо взяв Гею-Землю собі за дружину. (Деколи поетично кажуть, якщо йде дощ, значить Небо кохається із Землею)

Шість синів та шість дочок було в Урана та Геї. Їхні дітки були могутніми та грізними титанами. Їх син, титан Океан породив всю воду, моря, річки, озера, океани.
Титан Гіперіон із дружиною Теєю породили Солнце – Геліоса, Місяць – Селену, та ранкову зірку – Еос (або ж Аврору).
Від титанів Астреї та Еоса народились всі зірки в нічному небі та всі вітри: суворий північний Борей, засушливий східний Євр, вологий південний Нот, та приємний західний вітерець Зефір.

Окрім титанів породила могутня матінка Земля трьох велетнів циклопів (створінь з одним оком)



і зовсім великих велетнів, 50-голових та сторуких гекатонхейрів.



Десь так може вони виглядали.

Ці велетні стали причиною великого конфлікту, бо зненавидів Уран-Небо своїх дітей велетнів та заточив їх в надра Землі, щоб ті ніколи на поверхню не виходили, та страждала Гея-Земля від того. І вирішила вона показати, хто в їхній сім’ї головний. Викликала до себе своїх дітей титанів та стала їх переконувати повстати проти свого батька Урана-Неба. Та ніхто не наважився з них підняти руку на батька, окрім молодшого сина, хитрого титана Кроноса (всеруйнуючого часу).

Крон (або ще Хронос, що і означає “час”) хитрістю скинув свого батька Урана з трону та забрав собі його владу. Богиня Ніч в кару Крону за цей вчинок породила цілу купу темних богів: Таната – смерть, Еріду – сварки, Апату – брехню, Кер – руйнування, Немесіду – помсту та Гіпноза – сон.

Крон звісно не був певен, що влада назавжди залишиться в його руках. Він дуже боявся, що і проти нього повстануть його діти, та його спіткає та сама доля, як і його батька. Щоб того не трапилось, він велів своїй дружині Реї приносити всіх народжених дітей, яких він безжалісно проковтував.

Жахливо було Реї бачити, яка доля чекає на її дітей. 5-ох проковтнув Крон: Гестію, Деметру, Геру, Аїда та Посейдона. Останнього сина, яким був Зевс, вдалось врятувати, замість нього Рея підсунула Крону великий камінь, завернутий в дитячі пелюшки. Крон його спокійно проковтнув та не помітив, що його обдурили.

Тим часом маленький Зевс таємно ріс на острові Кріт, де місцеві німфи леліяли божественного малюка, годували його молочком священної кози Амалфеї, бджоли носили йому свій мед.

Виріс та змужнів могутнів бог Зевс. Він повстав проти свого батька Крона і заставив його відригнути своїх старших братів, проковтнутих тим раніше. Так почалась велика боротьба між богами та титанами, яка тривала 10 років, і ні одна сторона не могла здобути перемогу. Також деякі з титанів стали на сторону богів, і один з перших, був величний морський титан Океан. На допомогу богам прийшли циклопи, вони кували Зевсу блискавки, які той кидав з високого Олімпу на своїх ворогів титанів. Врешті решт, титани були переможені, боги-олімпійці скували їх разом та заточили у темний Тартар – місце одвічної пітьми.

Так боги на чолі із Зевсом стали правити цим світом, правда, поділивши свою владу.

Зевс став правити небом та землею із своєї високої гори Олімп. Його брат Посейдон (він же і Нептун у римській міфології) став правителем морського царства. Аїд (або ж Плутон у Римі) став шефом потойбічного царства, світу померлих. Але головним поміж них лишався Зевс, грізний бог-громовержець.

Наступні частина буде присвячена грецьким богам.




Щоб збільшити зображення, діємо, як розказано в повідомленні №4

Джерело: Журнал "Пробудження" http://waking-up.org/
Прикріплення: 2348464.jpg(43Kb) · 4453098.jpg(100Kb) · 7111560.jpg(52Kb)


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ГалинаДата: Середа, 05-Жовтня-2011, 21:20 | Повідомлення # 6
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
ДАВНЬОГРЕЦЬКІ БОГИ
(ЧАСТИНА І)


Богів в релігії давніх греків трохи багато, але всі вони є дуже цікавими і харизматичними особистостями. Варто зазначити, що боги грецького пантеону, навіть більше схожі на звичайних людей, ніж власне на богів. Як то кажуть, якщо боги створили людей за своєю подобою, то люди відплатили їм тією ж монетою. Словом, грецькі боги мають всі ті самі вади, що і звичайні смертні, часом вони такі ж самі заздрісні, пихаті, хитрі, (навіть підступні) люблять посваритись одне з одним1, зробити якісь пакості і так далі. Може штука в тому, що через міфічні історії про богів, творці тих міфів, на прикладі богів, якраз і хотіли показати якраз багато чисельні людські вади і недоліки.



Це скульптурне зображення грізного бога Зевса (Ермітаж, м. Санкт-Петербург) – головного патрона всіх грецьких богів, який велично сидить на троні у своїй божественній обителі на горі Олімп. Зевс (в римській міфології Юпітер) – бог неба, блискавок, і самий верховний бог греків. То він розділяє добро і зло на землі. В правій руці Зевс тримає маленьку крилату панянку. Це Ніка – богиня перемоги, вірна соратниця Зевса, за її підтримки той у всьому добивається перемоги.



А це богиня Гера ( відома у Римі, як Юнона) – вірна дружина Зевса, богиня шлюбу, покровителька материнства. А ще Гера дуже ревнива, і є чого їй ревнувати, адже її божественний чоловік Зевс постійно зраджує Гері з різноманітними земними красунями. Тож ревнива Гера в багатьох міфах постійно намагається помститись своїм земним суперницям та їхнім героїчним синам (народженим від Зевса), таким як Геркулес, Тесей, Еней.



Однією з найпопулярніших грецьких богинь є славетна Афіна (в римській міфології - Мінерва). Саме на її честь було названо столицю Греції – місто Афіни, а сама Афіна вважалась покровителькою цього міста.
Афіна – донька Зевса, богиня мудрості, за легендою, Афіна була народжена із голови Зевса. Сидів собі Зевс та й думи гадав, аж раптом голова його заболіла сильно-сильно. І тут з голови його почала вилазити мудра Афіна, яка виявилась не тільки мудрою, а й войовничою, адже народилась одразу в шоломі, та зі списом. Афіна стає покровителькою багатьох хоробрих і відважних героїв і воїнів, то вона помогла Персею перемогти Медузу-Горгону, вона підказує Одіссею ідею про троянського Коня, вона допомагає Гераклу та Тесею.



Цікавим грецьким богом є Аполлон ( в Римі - Феб). Аполлон був народжений від Зевса, а його матір’ю була прекрасна німфа Латона, яка звісно викликала не аби який гнів ревнивої Гери.

Гера відправила страшного дракона - Тифона, щоб той переслідував вродливу Латону. Ховаючись, Латона знайшла притулок на острові Делос, де в неї народилось двоє божественних діточок: Аполлон та Артеміда. Після того як Аполлон виріс та змужнів, він відправився в мандри до печери страшного Тифона, та у двобої переміг страшну потвору. На місці своєї перемоги Аполлон заснував храм на свою честь, потім навколо нього виросло давньогрецьке місто Дельфи, а храм став відомий , бо в ньому розташуався Дельфійський оракул, який передбачав майбутнє.

Аполлон став богом-покровителем науки, мистецтва, керівником муз. Часто Аполлона зображають з кіфарою (щось типу давньогрецької гітари) на якій Аполлон грає дивовижну божественну музику. Син Аполлона – напівбог Асклепій був видатним лікарем.

Далі буде...


(Джерело: Журнал "Пробудження" http://waking-up.org/ )
Прикріплення: 5756544.jpg(31Kb) · 9756744.jpg(62Kb) · 2531672.jpg(68Kb) · 6311253.jpg(106Kb) · 1711604.jpg(50Kb)


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ГалинаДата: Середа, 05-Жовтня-2011, 21:40 | Повідомлення # 7
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
ДАВНЬОГРЕЦЬКІ БОГИ
(ЧАСТИНА ІІ)




Продовжуємо оповідь про богів грецького пантеону




Артеміда (в Римі - Діана) - рідна сестра Аполлона. Стала богинею полювання, покровителькою лісів, лісних тварин, рослин. А ще завжди юна Артеміда є символом жіночої цнотливості.



Арес– син Зевса та Гери, бог війни та жорстоких битв. В давній Греції цей бог втілював ідеал хороброго воїна, хоча порівняно з іншими богами користувався значно меншою повагою. Це пов’язано з тим, що Зевс дуже не любив свого сина Ареса через його жорстокість. У римлян Арес дістав назву Марса. Планета ж Марс була названа в честь цього бога через те, що її поверхня червоного кольору, як кров, яку так любив проливати на полі битви жорстокий Арес.




Афродіта (в римській міфології Венера)– богиня кохання та пристрасті. Найвродливіша красуня серед усіх грецьких богинь. (правда Гера та Афіна так не думали, дуже не люблять ці богині прекрасну Афродіту за її красу) Зате ніхто з чоловіків, чи то людей, чи то богів не може протистояти дивовижній її вроді. Багато богів домагались її кохання. За легендою Афродіта була народжена із морської піни біля берегів мальовничого острова Кіпр, тому її ще називають Кіпрідою.

Всім добре знайомий синочок прекрасної Афродіти, шкодливий Амур (відомий також як Купідон, або Ерот)



Цей ангелочок з крильцями та луком, як вистрілить в серце, так воно одразу коханням спалахує. Цілями Ерота були не лише смертні люди, але й безсмертні боги. Так одного разу бешкетник Амур підстрелив бога Аполлона, за те, що той вихвалявся своїм мистецтвом стріляння з лука, чим образив Амура. Покохав Аполлон прекрасну німфу Дафну з усією божественною пристрастю, та Дафна не кохала його. Відчайдушно стала втікати вона від Аполлона і, щоб уникнути його компанії, перетворилась на лаврове дерево, яке стало священним у давніх греків. Як бачите, і грецькі боги страждають від нерозділеного кохання.


Далі буде...


Джерело: Журнал "Пробудження" http://waking-up.org/
Прикріплення: 1231768.jpg(45Kb) · 5651564.jpg(77Kb) · 8618671.jpg(35Kb) · 3717250.jpg(37Kb) · 8531175.jpg(17Kb)


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ГалинаДата: Середа, 05-Жовтня-2011, 22:03 | Повідомлення # 8
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
ДАВНЬОГРЕЦЬКІ БОГИ
(ЧАСТИНА ІІІ)


А ось ще один надзвичайно популярний грецький бог – Гермес, відомий у Давньому Римі, як Меркурій.



Гермес – вісник богів, часто зображується з крилатими сандалями та крилатим шоломом, завдяки яким Гермес може моментально, зі швидкістю думки, переноситись в будь-яку частину світу. Таке його корисне вміння робить Гермеса дуже потрібним Зевсу, який часто делегує йому різні доручення та послання. Тож Гермес – вісник богів.

Ще, за легендою, Гермес з самого малку мав дуже живий та непосидючий характер і любив робити різні витівки. Є дуже цікавий грецький міф, де описується, як малий Гермес вкрав стадо корів у Аполлона. І лише коли Аполлон дуже розсердився, довелось йому повернути корів. А взагалі Гермес дуже любив поцупити все, що погано лежить. Якось, ради жарту, він навіть викрав в Зевса його скіпетр.

Гермес є також покровителем торговців, ремісників та мандрівників.



Дуже цікавим богом є Діоніс. Діоніс у грецькій міфології - бог вина та пиятики, у Римі відомий під іменем Вакх. Саме від нього походить таке явище як вакханалія. Зараз це слово асоціюється з розпустою, хоча спочатку вакханалією вважались одні найдавніших грецьких містерій, присвячених богу Діонісу. Спочатку вони були таємними і лише жінки допускались на них. Потім стали допускатись і чоловіки, а самі містерії деградували. Фактично суть містерій Діоніса в період культурного занепаду античної культури, полягала в тому, що давні греки збирались веселою компанією та пиячили. Самого ж Діоніса у грецьких міфах часто описують як вічно п’яного бога.



Дуже важливим богом в грецькій міфології є Гефест. В римській міфології він має ім'я Вулкан. За легендою, Гефест був сином Зевса та Гери, однак народився дуже слабким та кульгавим. Гера, як побачила, хто в неї народився, так одразу викинула свого кволого сина геть у море. Та морські німфи пожаліли маленьке дитя і дали йому притулок в одному з морських гротів.

Затаїв велику образу Гефест на свою матір Геру. Коли він підріс, то став дуже вмілим ковалем, куючи дивовижні речі із золота та срібла. Одного разу послав він в подарунок на Олімп, для Гери, прекрасний трон. Гера була в захваті від подарунку, та як тільки сіла на той трон, так одразу не знати звідки взялись залізні кайдани і намертво прикували Геру до того трону. Боги кинулись по допомогу, та попри всі їхні старання ніхто з них не міг звільнити Геру від кайданів. Всім стало ясно, що лише один Гефест може її звільнити. Негайно послали Гермеса до Гефеста. Та скільки Гермес не вмовляв Гефеста звільнити Геру, той вперто не хотів цього робити. Тоді на допомогу Гермесу прислали бога вина Діоніса, який напоїв Гефеста. Той захмелів і вже не пам’ятав образи на Геру, полетів з Гермесом на Олімп та звільнив Геру із кайданів. Після того поселився Гефест на Олімпі, де став головним будівничим, збудував величні царські палаци Зевсу, та іншим богам.


Далі буде...


Джерело: Журнал "Пробудження" http://waking-up.org/
Прикріплення: 6144248.jpg(238Kb) · 1226317.jpeg(37Kb) · 6346235.jpg(126Kb)


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ГалинаДата: Четвер, 06-Жовтня-2011, 10:51 | Повідомлення # 9
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
ДАВНЬОГРЕЦЬКІ БОГИ
(ЧАСТИНА ІV)


Якщо в минулих статтях про грецьких богів, було описано богів з гори Олімп (так званих олімпійців), то зараз піде мова про богів морських та підземних.

І розпочнемо з наймогутнішого морського бога, брата Зевса, могутнього Посейдона, якого в Давньому Римі називали Нептуном.



Посейдон – бог моря та води, покровитель моряків, править водним світом з глибин морських. Коли Посейдон не в настрої, на морі бушують шторми та здіймаються велетенські хвилі, зате коли він у доброму гуморі, море спокійне та лагідне. Поруч з ним на троні сидить його вірна дружина – Амфітріда.



А це вона і є. Цікаві скульптури Нептуна та Амфітріди у вигляді фонтанів вже кілька віків стоять на площі Ринок старовинного міста Львова.

Третім братом Зевса та Посейдона є похмурий Аїд (в римській міфології - Плутон) – владика підземного царства мертвих. Окрім керування царством померлих, Аїд полюбляє одягнути свою улюблену шапку-невидимку та ходити собі непомітний серед людей.



Саме від імені цього бога походить російське слово – “Ад”. За віруваннями греків, в царство Аїда потрапляють душі людей після смерті. Та царство Аїда дуже різне і велике, має різні відділи та департаменти. Є відділи для грішників, де вони терплять всякі тортури, а праведники потрапляють у райські сади, які теж знаходяться в Аїді, і там насолоджуються блаженством. Дві річки є у царстві померлих: Стікс та Лета. Як тільки людина помирає, щоб потрапити в обитель вмерлих, їй доводиться перетинати річку Стікс, для цього треба заплатити за переправу паромщику Харону.



На картині Харон перевозить душі померлих через Стікс. В давніх греків при похованні померлих існував звичай, класти в труну з померлими, якісь дрібні гроші – плата паромщику Харону за переправу. Часом душі померлих народжуються знову, для цього їм треба перепливти через річку забуття Лету, лиш торкнувшись води якої, душа забуває все що знає, і знов народжується, немов чистий листок. Отакі вірування давніх греків про реінкарнацію.

В підземному царстві поруч з Аїдом сидить на троні його дружина - вродлива Персефона.



Персефона - донька Деметри – богині землеробства та плодючості. Персефона була викрадена Аїдом, який взяв красуню собі за дружину. Лише четверту частину року перебуває Персефона зі своїм чоловіком у підземному царстві, а решту часу вона гостює на поверхні у своєї матері Деметри. Коли ж Персефона перебуває у царстві Аїда, Деметра, яка втілює природу, сильно сумує, через це, за віруваннями греків, настає зима.


Далі буде...


Джерело: журнал "Пробудження" http://waking-up.org/
Прикріплення: 0145191.jpg(135Kb) · 9621777.jpg(150Kb) · 0378015.jpg(53Kb) · 4878339.jpg(187Kb) · 5053037.jpg(36Kb)


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ГалинаДата: Четвер, 06-Жовтня-2011, 11:18 | Повідомлення # 10
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
ДАВНЬОГРЕЦЬКІ БОГИ
(ЧАСТИНА V)


Також в підземному царстві Аїда мешкають двоє богів-братів: Танатос та Гіпноз . Вони є синами Нікти (Ночі). Старший брат - Танатос – бог смерті.



Гіпноз – бог сну (при чому сну важкого, запаморочливого на противагу своєму синові, богу сну Морфею, який символізує приємні сни з гарними сновидіннями).



А ці три панянки відомі як Мойри. Мойри - богині долі, долю кожного з нас, вони прядуть на величезному веретені фатуму. Мойра Клото дає життя, створює нові долі, Мойра Лахесіс пряде нитку наших доль, відміряючи довжину та визначаючи, якою складеться наша доля. Мойра Атропос (та що з ножицями) обрізає нитку нашої долі, коли настає час, тоді наступає смерть.



Мамою невблаганних Мойр є відома богиня правосуддя та справедливості –Феміда, яку часто зображають сліпою. Грецька богиня Феміда з зав’язаними очима, вагами в одній руці та мечем в іншій (караючий меч правосуддя) і по сьогодні лишається символом судів.



Далі буде...


Джерело: журнал "Пробудження" http://waking-up.org/
Прикріплення: 2155615.jpg(29Kb) · 8831914.jpg(40Kb) · 7731741.jpg(43Kb) · 1284058.jpg(41Kb)


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
АльонАДата: Неділя, 06-Листопада-2011, 16:24 | Повідомлення # 11
Група: Користувачі
Повідомлень: 5
Репутація: 1
Статус: Оффлайн
ГЛІБОВ ЛЕОНІД
ВОВК ТА ЯГНЯ
На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого кусає та ще й б'є -
Затим що сила є...
Примір не довго б показати,
Та - цур йому! Нащо чіпать?..
А щоб кінці як-небудь поховать,
Я хочу байку розказати.
Улітку, саме серед дня,
Пустуючи, дурне Ягня
Само забилося до річки -
Напитися водички.
От чи пило, чи ні - глядить:
Аж суне Вовк - такий страшенний
Та здоровенний!
Та так прямісінько й біжить
До бідного Ягняти.
Ягняті нікуди тікати;
Стоїть, сердешне, та дрижить...
А Вовк, неначе комісар, кричить
(Він, щоб присікаться, знайшов причину):
- Нащо се ти, собачий сину,
Тут каламутиш берег мій
Та квапиш ніс поганий свій
У чистую оцюю воду?
Та я тобі за сюю шкоду
Ти знаєш, що зроблю?..
Як муху, задавлю!
- Ні, паночку,- Ягня йому мовляє,-
Водиці я не сколотив,
Бо ще й не пив;
А хоч би й пив, то шкоди в тім немає,
Бо я стою зовсім не там,
Де треба пити вам,
Та ще й вода од вас сюди збігає...
- Так себто я брешу? - тут Вовк йому гукнув. -
Чи бач! Ще і базікать стало...
Такого ще поганця не бувало!..
Здається, ти й позаторік тут був
Та капості мені робив... Тривай же!
Ти думаєш, що я забув?
- Помилуйте! - йому Ягнятко каже,-
На світі я ще й году не прожив.
- Так брат твій був.
- Нема братів.
- Так, може, батько,
Коли не дядько...
Або ж хто-небудь з ваших був...
Хіба не знаю я, не чув,
Що ви усі мене б із'їли,
Якби вловили?
Собаки й вівчарі твої,
Усі ви - вороги мої:
Од вас мені життя немає...
Ще мало я терпів?
- Так чим же я вам досадив? -
Ягнятко, плачучи, питає.
- Цить, капосне! Либонь, не знає...
Ще й огризається, щеня!
Що ти за птиця?! Ти - Ягня!
Як сміло ти мене питати?
Вовк, може, їсти захотів!..
Не вам про теє, дурням, знати! -
І -Вовк Ягнятко задавив...
Нащо йому про теє знати,
Що, може, плаче бідна мати
Та побивається, як рибонька об лід:
Він Вовк, він пан... йому не слід...
1854

І ось та сама байка тільки російською Крилова.

Цитировать
У сильного всегда бессильный виноват:
Тому в Истории мы тьму примеров слышим,
Но мы Истории не пишем;
А вот о том как в Баснях говорят.

___

Ягненок в жаркий день зашел к ручью напиться;
И надобно ж беде случиться,
Что около тех мест голодный рыскал Волк.
Ягненка видит он, на добычу стремится;
Но, делу дать хотя законный вид и толк,
Кричит: "Как смеешь ты, наглец, нечистым рылом
Здесь чистое мутить питье
Мое
С песком и с илом?
За дерзость такову
Я голову с тебя сорву".-
"Когда светлейший Волк позволит,
Осмелюсь я донесть, что ниже по ручью
От Светлости его шагов я на сто пью;
И гневаться напрасно он изволит:
Питья мутить ему никак я не могу".-
"Поэтому я лгу!
Негодный! слыхана ль такая дерзость в свете!
Да помнится, что ты еще в запрошлом лете
Мне здесь же как-то нагрубил:
Я этого, приятель, не забыл!"-
"Помилуй, мне еще и отроду нет году",-
Ягненок говорит. "Так это был твой брат".-
"Нет братьев у меня".- "Tak это кум иль сват
И, словом, кто-нибудь из вашего же роду.
Вы сами, ваши псы и ваши пастухи,
Вы все мне зла хотите
И, если можете, то мне всегда вредите,
Но я с тобой за их разведаюсь грехи".-
"Ах, я чем виноват?"- "Молчи! устал я слушать,
Досуг мне разбирать вины твои, щенок!
Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать".-
Сказал и в темный лес Ягненка поволок.
1808

Є суттєва різница - а саме кінець:
wink учіть
ЯнкаДата: Вівторок, 08-Листопада-2011, 15:41 | Повідомлення # 12
Група: Превілейовані
Повідомлень: 212
Репутація: 29
Статус: Оффлайн
И.А.Крылов ,,Лебедь, Рак и Щука"

Когда в товарищах согласья нет,
На лад их дело не пойдёт,
И выйдет из него не дело, только мука.
Однажды Лебедь, Рак да Щука
Везти с поклажей воз взялись
И вместе трое все в него впряглись;
Из кожи лезут вон, а возу всё нет ходу!
Поклажа бы для них казалась и легка:
Да Лебедь рвётся в облака,
Рак пятится назад, а Щука тянет в воду.
Кто виноват из них, кто прав — судить не нам;
Да только воз и ныне там.

Додано (08-Листопада-2011, 15:41)
---------------------------------------------
И.А. Крылов "Стрекоза и Муравей"

Попрыгунья Стрекоза
Лето красное пропела;
Оглянуться не успела,
Как зима катит в глаза.
Помертвело чисто поле;
Нет уж дней тех светлых боле,
Как под каждым ей листком
Был готов и стол и дом.
Всё прошло: с зимой холодной
Нужда, голод настаёт;
Стрекоза уж не поёт;
И кому же в ум пойдёт
На желудок петь голодный!
Злой тоской удручена,
К Муравью ползет она:
«Не оставь меня, кум милый!
Дай ты мне собраться с силой
И до вешних только дней
Прокорми и обогрей!» —
«Кумушка, мне странно это:
Да работала ль ты в лето?» —
Говорит ей Муравей.
«До того ль, голубчик, было?
В мягких муравах у нас —
Песни, резвость всякий час,
Так что голову вскружило». —
«А, так ты...» — «Я без души
Лето целое всё пела». —
«Ты всё пела? Это дело:
Так поди же, попляши!»


Повідомлення відредагував: Янка - Вівторок, 08-Листопада-2011, 15:41
ЯнкаДата: Вівторок, 08-Листопада-2011, 18:30 | Повідомлення # 13
Група: Превілейовані
Повідомлень: 212
Репутація: 29
Статус: Оффлайн
И.А.Крылов "Мартышка и Очки"

Мартышка к старости слаба глазами стала;
А у людей она слыхала,
Что это зло еще не так большой руки:
Лишь стоит завести Очки.
Очков с полдюжины себе она достала;
Вертит Очками так и сяк:
То к темю их прижмёт, то их на хвост нанижет,
То их понюхает, то их полижет;
Очки не действуют никак.
«Тьфу пропасть! — говорит она, — и тот дурак,
Кто слушает людских всех врак:
Всё про Очки лишь мне налгали;
А проку на-волос нет в них».
Мартышка тут с досады и с печали
О камень так хватила их,
Что только брызги засверкали.

К несчастью, то ж бывает у людей:
Как ни полезна вещь, — цены не зная ей,
Невежда про нее свой толк все к худу клонит;
А ежели невежда познатней,
Так он ее ещё и гонит.

Додано (08-Листопада-2011, 18:26)
---------------------------------------------
И.А.Крылов "Лисица и виноград"

Голодная кума Лиса залезла в сад;
В нем винограду кисти рделись.
У кумушки глаза и зубы разгорелись,
А кисти сочные, как яхонты горят;
Лишь то беда, висят они высоко:
Отколь и как она к ним ни зайдет,
Хоть видит око,
Да зуб неймет.
Пробившись попусту час целой,
Пошла и говорит с досадою: "Ну, что ж!
На взгляд-то он хорош,
Да зелен - ягодки нет зрелой:
Тотчас оскомину набьешь".

Додано (08-Листопада-2011, 18:27)
---------------------------------------------
И.А.Крылов "СЛОН И МОСЬКА"

По улицам Слона водили,
Как видно, напоказ.
Известно, что Слоны в диковинку у нас,
Так за Слоном толпы зевак ходили.
Отколе ни возьмись, навстречу Моська им.
Увидевши Слона, ну на него метаться,
И лаять, и визжать, и рваться;
Ну так и лезет в драку с ним.
«Соседка, перестань срамиться, –
Ей Шавка говорит, – тебе ль с Слоном возиться?
Смотри, уж ты хрипишь, а он себе идет
Вперед
И лаю твоего совсем не примечает. –
«Эх, эх! – ей Моська отвечает, –
Вот то-то мне и духу придает,
Что я, совсем без драки,
Могу попасть в большие забияки.
Пускай же говорят собаки:
«Ай, Моська! знать, она сильна,
Что лает на Слона!»


Додано (08-Листопада-2011, 18:28)
---------------------------------------------
И.А.Крылов "ВОРОНА И ЛИСИЦА"

Уж сколько раз твердили миру,
Что лесть гнусна, вредна; но только все не впрок,
И в сердце льстец всегда отыщет уголок.
Вороне где-то бог послал кусочек сыру;
На ель Ворона взгромоздясь,
Позавтракать было совсем уж собралась,
Да позадумалась, а сыр во рту держала.
На ту беду, Лиса близехонько бежала;
Вдруг сырный дух Лису остановил:
Лисица видит сыр, –
Лисицу сыр пленил,
Плутовка к дереву на цыпочках подходит;
Вертит хвостом, с Вороны глаз не сводит
И говорит так сладко, чуть дыша:
«Голубушка, как хороша!
Ну что за шейка, что за глазки!
Рассказывать, так, право, сказки!
Какие перышки! какой носок!
И, верно, ангельский быть должен голосок!
Спой, светик, не стыдись!
Что ежели, сестрица,
При красоте такой и петь ты мастерица,
Ведь ты б у нас была царь-птица!»

Вещуньина с похвал вскружилась голова,
От радости в зобу дыханье сперло, –
И на приветливы Лисицыны слова
Ворона каркнула во все воронье горло:
Сыр выпал – с ним была плутовка такова.


Додано (08-Листопада-2011, 18:29)
---------------------------------------------
И.А.Крылов "КВАРТЕТ"

Проказница-Мартышка,
Осел,
Козел
Да косолапый Мишка
Затеяли сыграть Квартет.
Достали нот, баса, альта, две скрипки
И сели на лужок под липки –
Пленять своим искусством свет.
Ударили в смычки, дерут, а толку нет.
«Стой, братцы, стой! – кричит Мартышка. – Погодите!
Как музыке идти? Ведь вы не так сидите.
Ты с басом, Мишенька, садись против альта,
Я, прима, сяду против вторы;
Тогда пойдет уж музыка не та:
У нас запляшут лес и горы!»
Расселись, начали Квартет;
Он все-таки на лад нейдет.
«Постойте ж, я сыскал секрет, –
Кричит Осел, – мы, верно, уж поладим,
Коль рядом сядем».
Послушались Осла: уселись чинно в ряд,
А все-таки Квартет нейдет на лад.
Вот пуще прежнего пошли у них разборы
И споры,
Кому и как сидеть.
Случилось Соловью на шум их прилететь.
Тут с просьбой все к нему, чтоб их решать сомненье:
«Пожалуй, – говорят, – возьми на час терпенье,
Чтобы Квартет в порядок наш привесть:
И ноты есть у нас, и инструменты есть;
Скажи лишь, как нам сесть!» –
«Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье
И уши ваших понежней, –
Им отвечает Соловей. –
А вы, друзья, как ни садитесь,
Все в музыканты не годитесь».


Додано (08-Листопада-2011, 18:30)
---------------------------------------------
Иван Андреевич Крылов - русский баснописец, писатель, драматург.

Родился в 1769 году в Москве. Учился молодой Крылов мало и бессистемно. Ему шел десятый год, когда умер отец, Андрей Прохорович, бывший в тот момент мелким чиновником в Твери. Андрей Крылов "наукам не учился", но очень любил читать и привил свою любовь сыну. Он сам выучил мальчика чтению и письму и оставил ему в наследство сундук книг. Дальнейшее образование Крылов получил благодаря покровительству писателя Николая Александровича Львова, прочитавшего стихи юного поэта. В юности много жил в доме у Львова, учился вместе с его детьми, и просто слушал разговоры литераторов и художников, приходивших в гости. Недостатки отрывочного образования сказывались впоследствии - так, Крылов всегда был слаб в орфографии, но известно, что с годами приобрел достаточно прочные знания и широкий кругозор, научился играть на скрипке и говорить по-итальянски.
Прикріплення: 0023489.gif(31Kb)
ГалинаДата: Вівторок, 08-Листопада-2011, 20:43 | Повідомлення # 14
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
Януся, спасибі за додані тексти! Якраз вчасно! Молодець! book good

Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ЯнкаДата: Вівторок, 08-Листопада-2011, 20:45 | Повідомлення # 15
Група: Превілейовані
Повідомлень: 212
Репутація: 29
Статус: Оффлайн
Я для себе шукала і вирішила ще вам таким чином допомогти .
ГалинаДата: Вівторок, 08-Листопада-2011, 20:58 | Повідомлення # 16
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
Дякую! hello

Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
dasha1506Дата: Неділя, 13-Листопада-2011, 20:53 | Повідомлення # 17
Група: Превілейовані
Повідомлень: 1
Репутація: 0
Статус: Оффлайн
мені дуже сподобались байки. А Вам?
ЯнкаДата: Понеділок, 14-Листопада-2011, 15:45 | Повідомлення # 18
Група: Превілейовані
Повідомлень: 212
Репутація: 29
Статус: Оффлайн
Так гарні байки....

Повідомлення відредагував: Янка - Вівторок, 15-Листопада-2011, 14:42
МаксДата: Понеділок, 14-Листопада-2011, 19:23 | Повідомлення # 19
Учень
Група: Користувачі
Повідомлень: 13
Репутація: -2
Статус: Оффлайн
дуже гарни байкы roll

учень 6-а класу
НастьонаДата: Середа, 16-Листопада-2011, 16:54 | Повідомлення # 20
Група: Користувачі
Повідомлень: 2
Репутація: 1
Статус: Оффлайн
Дякую за байки
ЯнкаДата: Вівторок, 22-Листопада-2011, 18:42 | Повідомлення # 21
Група: Превілейовані
Повідомлень: 212
Репутація: 29
Статус: Оффлайн
Чехов. Толстый и тонкий.
На вокзале Николаевской железной дороги встретились два приятеля:
один толстый, другой тонкий. Толстый только что пообедал на вокзале, и губы его, подернутые маслом, лоснились, как спелые вишни. Пахло от него хересом и флер-д'оранжем. Тонкий же только что вышел из вагона и был навьючен чемоданами, узлами и картонками. Пахло от него ветчиной и кофейной гущей. Из-за его спины выглядывала худенькая женщина с длинным подбородком - его жена, и высокий гимназист с прищуренным глазом - его сын.
- Порфирий! - воскликнул толстый, увидев тонкого. - Ты ли это? Голубчик мой! Сколько зим, сколько лет!
- Батюшки! - изумился тонкий. - Миша! Друг детства! Откуда ты взялся?
Приятели троекратно облобызались и устремили друг на друга глаза, полные слез. Оба были приятно ошеломлены.
- Милый мой! - начал тонкий после лобызания. - Вот не ожидал! Вот сюрприз! Ну, да погляди же на меня хорошенько! Такой же красавец, как и был! Такой же душонок и щеголь! Ах ты, господи! Ну, что же ты? Богат? Женат? Я уже женат, как видишь... Это вот моя жена, Луиза, урожденная Ванценбах... лютеранка... А это сын мой, Нафанаил, ученик III класса. Это, Нафаня, друг моего детства! В гимназии вместе учились!
Нафанаил немного подумал и снял шапку.
- В гимназии вместе учились! - продолжал тонкий. - Помнишь, как тебя дразнили? Тебя дразнили Геростратом за то, что ты казенную книжку папироской прожег, а меня Эфиальтом за то, что я ябедничать любил. Хо-хо... Детьми были! Не бойся, Нафаня! Подойди к нему поближе... А это моя жена, урожденная Ванценбах... лютеранка.
Нафанаил немного подумал и спрятался за спину отца.
- Ну, как живешь, друг? - спросил толстый, восторженно глядя на друга. - Служишь где? Дослужился?
- Служу, милый мой! Коллежским асессором уже второй год и Станислава имею. Жалованье плохое... ну, да бог с ним! Жена уроки музыки дает, я портсигары приватно из дерева делаю. Отличные портсигары! По рублю за штуку продаю. Если кто берет десять штук и более, тому, понимаешь, уступка. Пробавляемся кое-как. Служил, знаешь, в департаменте, а теперь сюда переведен столоначальником по тому же ведомству... Здесь буду служить. Ну, а ты как? Небось, уже статский? А?
- Нет, милый мой, поднимай повыше, - сказал толстый. - Я уже до тайного дослужился... Две звезды имею.
Тонкий вдруг побледнел, окаменел, но скоро лицо его искривилось во все стороны широчайшей улыбкой; казалось, что от лица и глаз его посыпались искры. Сам он съежился, сгорбился, сузился... Его чемоданы, узлы и картонки съежились, поморщились... Длинный подбородок жены стал еще длиннее; Нафанаил вытянулся во фрунт и застегнул все пуговки своего мундира...
- Я, ваше превосходительство... Очень приятно-с! Друг, можно сказать, детства и вдруг вышли в такие вельможи-с! Хи-хи-с.
- Ну, полно! - поморщился толстый. - Для чего этот тон? Мы с тобой друзья детства - и к чему тут это чинопочитание!
- Помилуйте... Что вы-с... - захихикал тонкий, еще более съеживаясь. - Милостивое внимание вашего превосходительства... вроде как бы живительной влаги... Это вот, ваше превосходительство, сын мой Нафанаил... жена Луиза, лютеранка, некоторым образом...
Толстый хотел было возразить что-то, но на лице у тонкого было написано столько благоговения, сладости и почтительной кислоты, что тайного советника стошнило. Он отвернулся от тонкого и подал ему на прощанье руку.
Тонкий пожал три пальца, поклонился всем туловищем и захихикал, как китаец: "хи-хи-хи". Жена улыбнулась. Нафанаил шаркнул ногой и уронил фуражку. Все трое были приятно ошеломлены.
BlackRespectДата: Середа, 23-Листопада-2011, 16:49 | Повідомлення # 22
Група: Превілейовані
Повідомлень: 171
Репутація: 23
Статус: Оффлайн
Спасибі буду читати)) smile

7-Б клас.кл. кер. Чанцева Л.Г.
ЯнкаДата: Четвер, 24-Листопада-2011, 14:23 | Повідомлення # 23
Група: Превілейовані
Повідомлень: 212
Репутація: 29
Статус: Оффлайн
Читайте це на наступний урок **))

Повідомлення відредагував: Янка - Четвер, 24-Листопада-2011, 21:45
МаксДата: Четвер, 24-Листопада-2011, 14:57 | Повідомлення # 24
Учень
Група: Користувачі
Повідомлень: 13
Репутація: -2
Статус: Оффлайн
я понял шо це

учень 6-а класу
ГалинаДата: Четвер, 24-Листопада-2011, 20:07 | Повідомлення # 25
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
Quote (Макс)
у книжкiтоже э

Quote (Макс)
я понял шо це

Макс, якою мовою ти пишеш?


Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
ЯнкаДата: Четвер, 19-Січня-2012, 21:26 | Повідомлення # 26
Група: Превілейовані
Повідомлень: 212
Репутація: 29
Статус: Оффлайн
Мені також цікаво **(((

Додано (19-Січня-2012, 21:26)
---------------------------------------------
Даниель Дефо
Родился в семье мясоторговца пресвитерианца, готовился в пасторы, но от церковной карьеры вынужден был отказаться. Окончив Ньюингтонскую академию, где изучал греческий и латинский языки и классическую литературу, стал приказчиком у оптового чулочного торговца. По торговым делам часто бывал в Испании и Франции, где ознакомился с жизнью Европы и усовершенствовался в языках.
Впоследствии сам был одно время владельцем чулочного производства и затем сначала управляющим, а потом и владельцем большого кирпично-черепичного завода, но разорился. В общем Дефо был предприниматель-делец с авантюристической жилкой — тип, распространённый в ту эпоху. Он был также одним из самых активных политиков своего времени. Талантливый публицист, памфлетист и издатель, он, не занимая официально никакой государственной должности, одно время оказывал большое влияние на короля и правительство.

ГалинаДата: Понеділок, 23-Січня-2012, 20:53 | Повідомлення # 27
Група: Адміністратори
Повідомлень: 560
Репутація: 116
Статус: Оффлайн
Даніель Дефо




Ніколи не роби іншим того, чого не хочеш собі
MrStraxДата: Середа, 25-Січня-2012, 22:58 | Повідомлення # 28
Група: Превілейовані
Повідомлень: 108
Репутація: 23
Статус: Оффлайн
Ну ось не встигли вирішити якою мовою пише Оксана з'явився ще один "НЕЗРОУМІЛИЙ КОРИСТУВАЧ" wacko

7-Б клас.кл. кер. Чанцева Л.Г.
BlackRespectДата: Неділя, 29-Січня-2012, 12:21 | Повідомлення # 29
Група: Превілейовані
Повідомлень: 171
Репутація: 23
Статус: Оффлайн
Галино Леонідівно добавте посилання або саме Кіно "Узник Замка Иф"

7-Б клас.кл. кер. Чанцева Л.Г.

Повідомлення відредагував: ♫[Exclusive]♫ - Неділя, 29-Січня-2012, 12:21
ЯнкаДата: Середа, 01-Лютий-2012, 09:40 | Повідомлення # 30
Група: Превілейовані
Повідомлень: 212
Репутація: 29
Статус: Оффлайн
Да ми вас просимо *)
Форум » Готуємо уроки разом » Світова література » 6 клас (Матеріали до уроків світової літератури)
Сторінка 1 з 212»
Пошук: