Вітаємо Вас на офіційному веб-сайті ЗОШ №3 перехожий | Реєстрація | Вхід


























Меню сайту


Авторизація
Категорії розділу
Шкільні новини [778]
Шкільні портрети [41]
Шкільний спорт [101]
Новини сайту [16]
Україна - Єдина Країна [58]
Рік англійської мови [7]
Наші вчителі [12]
Наші випускники [22]
Батьківська сторінка [18]
Анонси [8]
Конкурси для учнів [25]
Конкурси для вчителів [11]
Творча майстерня "Перлина" [14]
Новини освіти і науки України [103]
ДПА [5]
ЗНО [44]
Вчимося вчитися [5]
Школа етики і етикету [6]
Сторінка-цікавинка [48]
Всяка всячина [80]
Радимо прочитати [64]
Сам собі майстер [27]
У світі прекрасного [11]
Салон краси [8]
Вітання [52]
Пам'ятні дати [28]
Все про Новий рік [47]
Народний календар [18]
Що сьогодні святкує світ [45]
Світ кіно [3]
Новітні технології [8]
Все про космос [7]
Наше опитування
Як часто Ви відвідуєте наш сайт?
Всього відповідей: 183
Сьогодні завітали
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук
Друзі сайту


















За підтримки NIC.UA
Головна » Творча майстерня "Перлина"
« 1 2
Счастливое слово

Неужели закончился последний урок?
- Пока, девчонки, до завтра! - с облегчением крикнула Лена.
- Пока-пока... - прозвучало в ответ. - Ну вот, побежала к своему любимому...
За классной дверью послышались радостные возгласы - это Лена встретилась с Андрюшей. Ленины одноклассницы понимающе переглянулись.
- Везёт же им! Как они счастливы! - улыбаясь, сказала одна из них. - Уже неделю встречаются...
- А я с тобой не согласна, - возразила другая. - Это Андрей счастлив, а вот Лена ..., - вздохнула она.
- С чего это ты взяла? - удивилась первая.
- Ты что, не знаешь?
- А что я должна знать?
- Лена любит совсем не Андрея. Она любит Мишу, а Миша - её. Все знают, а они не могут друг другу в этом признаться, прямо, как дети! - ввела в курс дела подруга.
- А как же Андрей? Разве Лена его не любит?
- К сожалению, нет. Это просто симпатия. Мне кажется, она его просто жалеет, вот и встречается с ним... Для неё он - хороший друг и не больше...
Ещё минуту девочки молча постояли у школы, сочувственно вздыхая, а затем, распрощавшись, разошлись по домам...

... Ещё одно хмурое утро, снова надо идти в школу... и видеть его. Видеть то, как он беспечно флиртует с другими девчонками и даже не под ... Читати далі »


Категорія: Творча майстерня "Перлина" | Переглядів: 1324 | Додано: Галина | Дата: 02-Грудня-2007 | Коментарів (11)


День смеха и первая любовь – несовместимые, казалось бы вещи

Был обычный весенний день, ну может немного веселее, чем все остальные. «Почему веселее?», - спросите вы. Да потому, что это был День смеха – 1 апреля. Но не это было главным тогда. Главным было то, что в тот день я познакомилась со своей будущей симпатией. Я видела его и раньше, когда он проходил по узким и широким, светлым и тёмным коридорам нашей школы, встречала на школьных вечерах, но никогда с ним не общалась. И тут у меня появился шанс стать с ним друзьями.
Всё началось с того, что, придя в тот день в школу пораньше, чтобы успеть пообщаться с друзьями, я, как и все остальные, стала шутить, подкалывать их, придумывая всё новые и новые небылицы. Кто-то верил, удивлялся «забойным новостям», забыв о том, что сегодня 1 апреля, кто-то не обращал внимания на подколки, потому что был занят списыванием домашних заданий, а кто-то сразу догадывался, в чём дело и в ответ подкалывал меня. Настроение было хорошее, «новых идей» - уйма!... И тут в школу вошёл ОН, Женька... Я даже не сразу поняла это, но сердце не обманешь. Оно сладко встрепенулось и замерло. Не знаю даже, как это получилось, но свою очередную «идею» я выдала прямо ему:
- Доброе утро, Жень! А знаешь новость? Ваш классный руководитель уехал на курсы, так что её у вас ... Читати далі »


Категорія: Творча майстерня "Перлина" | Переглядів: 1212 | Додано: Галина | Дата: 25-Листопада-2007 | Коментарів (17)

Як виникла перша головоломка

Одного сонячного ранку прокинувся верховний бог Олімпу Зевс і зрозумів, що йому нічого не хочеться робити. Слідкувати за порядком на землі – діло, звичайно, потрібне, але важке й відповідальне. І вирішив Зевс влаштувати собі відпустку: половити рибки, поніжитись на сонечку, одним словом, побайдикувати.

Покликав він свою дружину Геру і доручив їй приглянути за світом на час його відсутності. Дістав карту Землі, де було позначено всі гори і долини, ріки і моря, дороги, міста, людей, їх щоденні справи і турботи (такий собі стародавній телевізор). Пояснив Гері, хто з ким воює і хто повинен перемогти, де йтиме дощ, а де буде посуха, хто народиться, а хто одружиться, та й полетів на Кариби відпочивати.

А Гера була натура творча. Не любила вона просто виконувати чиїсь накази, хай навіть то накази бога-громовержця, та й вирішила зробити все по-своєму. Глянула вона пильненько на карту і приступила до роботи…

…Пройшло три дні. Засмаглий, відпочивший Зевс повернувся на Олімп. Пригорнув дружину, пожартував з друзями, розповів про свій відпочинок та й вирішив повернутися до справ.

Глянув Зевс на карту світу…. О, боги! Нічого не може зрозуміти. Там, де було море – височіє гора, на місці міст – шумить густий ліс, народи переселені, русла річок змінені, навіть сонце почало ... Читати далі »


Категорія: Творча майстерня "Перлина" | Переглядів: 1047 | Додано: Галина | Дата: 24-Листопада-2007 | Коментарів (2)

Котик Тимофій і білочка Патті
Одного разу кіт Тимофій, добряче попоївши і виспавшись, вирішив подихати свіжим повітрям. Він вийшов на балкон, стрибнув на підвіконня відчиненого вікна і став спостерігати за тим, що відбувалося на вулиці. Потрібно сказати, що дім, в якому жив Тимофій, знаходився прямо в міському парку в оточенні красивих розлогих дерев, вкритих на той час золотавим і багряним листям, бо день був осінній. От сидів собі він на підвіконні, слухав шелест листя, грався молодим горішком і мріяв про те, як би було гарно жити отам, в парку, серед природи.
Раптом у кроні дерева Тимофій помітив якусь істоту, що стрибала з гілки на гілку. То була Білочка. Вона звернула увагу на Тимофія і гукнула:
- Добрий день, пане, ви мені не дозволите приєднатися до вас. Хочеться трошки перепочити і погрітися.
- Звичайно ж, пані, - відгукнувся Тимофій і галантно подав Білочці лапку.
Через мить вона вже сиділа поряд з Котом. Вони швидко знайшли спільну мову і познайомилися. Виявилося, що Білочку звати Патті, що вона мешкає тут, в парку - в одному з дерев у неї є затишне дупло, в якому вона живе вже два роки.
- Як же ти потрапила сюди, красуне? – не втримався від запитання Кіт. – Білочки ж живуть тільки в лісі.
- Не тільки, - відповіла Патті. – У місті живуть теж, голо ... Читати далі »

Категорія: Творча майстерня "Перлина" | Переглядів: 1088 | Додано: Галина | Дата: 22-Листопада-2007 | Коментарів (1)

1-10 11-14