Щиро вітаємо Вас на офіційному веб-сайті Золотоніської ЗОШ №3. Для максимального використання сайтуВВЕДІТЬ СВІЙ ЛОГІН або ЗАРЕЄСТРУЙТЕСЯ
                                                                             

                                                                                                        
































\

 
Меню сайту


Авторизація
Категорії розділу
Шкільні новини [635]
Шкільні портрети [38]
Шкільний спорт [97]
Новини сайту [16]
Україна - Єдина Країна [58]
Рік англійської мови [7]
Наші вчителі [10]
Наші випускники [22]
Батьківська сторінка [18]
Анонси [8]
Конкурси для учнів [24]
Конкурси для вчителів [11]
Творча майстерня "Перлина" [14]
Новини освіти і науки України [80]
ДПА [5]
ЗНО [43]
Вчимося вчитися [5]
Школа етики і етикету [6]
Сторінка-цікавинка [48]
Всяка всячина [80]
Радимо прочитати [64]
Сам собі майстер [28]
У світі прекрасного [11]
Салон краси [8]
Вітання [52]
Пам'ятні дати [27]
Все про Новий рік [47]
Народний календар [18]
Що сьогодні святкує світ [45]
Світ кіно [3]
Новітні технології [8]
Все про космос [7]
Наше опитування
Чи вмієте ви готувати їжу?
Всього відповідей: 123
Сьогодні завітали
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук
Друзі сайту


















За підтримки NIC.UA
Головна » 2015 » Травень » 14 » Юна поетеса
03:12
Юна поетеса

Знайомтеся: Зубенко Лілія, учениця 2-А класу. Сумлінна в навчанні, відповідальна, вміє дружити. Багато читає, пише прості дитячі вірші про події в країні, про Кобзаря, про своїх подружок і про своє рідне місто. Її роботи увійшли до шкільної збірки дитячих творів «Поезіє, сонце моє оранжеве».

А ще Лілія - переможець міського та учасник заключного етапу обласного конкурсу юних поетів "Тарасовими шляхами". До вашої уваги декілька віршів цієї талановитої дівчинки.

 

 

 

 

 

 

Ми чуємо тебе, Тарасе!

Маленький хлопчина родився в селі,

В убогій кріпацькій родині.

Ніхто ще не знав, що це геній землі,

Якого шануєм донині.

 

Зростала дитина на радість батькам

Та швидко їх в нього не стало,

Ой, важко прийшлось сиротині самій

Та йшов у майбутнє він далі.

 

Писав про лани, про степи, про любов.

Про муки гіркії в неволі.

Ми часто слова його згадуєм знов,

І хочем ми кращої долі.

 

Помер. Залишив по собі заповіт,

Неначе він бачив майбутнє.

Із сивих віків іде передзвін,

До наших нерайдужних буднів.

 

Тож треба згадати слова Кобзаря

І виконать всі заповіти.

Любіть, бережіть Україну свою

Віднині, сьогодні й навіки.

 

Моє місто

Золотоноша – це місто моє

Я тут народилась, та ще й проживаю,

Проходить дитинство веселе моє

У цьому блаженному краю.

 

І плинуть роки за роками,

А місто все краще стає,

Квітуча край поля калина

Наснаги і сил додає.

 

Живуть тут щасливії люди

І мріють про мир на землі,

Будують фонтани й алеї,

Майданчики й парки нові.

 

Проходять по вулицях діти,

Портфелі несуть у руках,

І шепчуть задумані квіти

Про спокій у наших краях.

 

І гордість наповнює душу

Та подумки лину я ввись,

Прославити місто я мушу,

А може й зроблю це колись!

 

Дитячі пустощі з сірниками – велике лихо для тата і мами

« Сірниками ти не грайся, –

Було каже мені бабця. -

Сірники не для потіхи,

Знать повинні це всі діти»

Придумали їх давно

На землі, не в небі,

Тому користуйтесь ними

Тільки при потребі.

Сірники – не лише користь,

Можуть принести нещастя,

Коли неслухняні діти

Будуть ними граться.

Тож повинна пам’ятати

Вся маленька дітвора,

Що їх гра із сірниками

Приведе не до добра.

Ми із братиком своїм

Вже давно це знаємо,

Граєм в різні ігри вдома,

А їх не чіпаємо.

Тато нам розповідав,

Що коли їх брати,

То пожежі не минути

В ній згорять і хати.

Тому всі повинні знати,

Що сірники – не гра.

Хай беруть їх лиш дорослі,

Не чіпає дітвора.

 

Подружка

Є у мене подружка,

Звуть її Даруся,

З нею я на тиждень

По сім раз сварюся.

Разом були в дитсадочку

А тепер і в школі,

Ось так і товаришуємо

Ми з нею поволі.

Друзі ми з Даринкою

Не розлий вода,

Якби тільки не торкнулася

Нас лиха біда.

Після школи мрієм з нею

Разом далі вчитись,

Та якби нам дав Господь

Знов не посваритись.

Автор розповіді про юну поетесу -

Беркут Віра Леонідівна, класний керівник 2-А класу

Категорія: Шкільні портрети | Переглядів: 486 | Додав: Галина | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
У чому сенс цієї новини ? 
Знаєш про що ця новина? Був чи бачив сам? Чи означає вона щось особливе для тебе? Поділися своєю думкою з нашими користувачами , напиши щось дійсно цікаве і значуще. 

avatar